Листи з університетів: Як і чому я отримала стипендію Visby

Мене звати Юля і я випускниця Шведського Інституту. У 2017 я переїхала в шведське місто Карлскруна, отримавши грант Visby на навчання за магістерською програмою про сталий розвиток. Проте, мені знадобилось декілька років та до 10-ти невдалих заявок на стипендії для того, щоб зрозуміти чому я дійсно хочу навчатися за кордоном і яку користь матиме цей досвід для мене та оточуючих.

Більше історій читайте тут:

Листи з університетів: Таллінн, Естонія

Листи з університетів: Христина Хома

Листи з університетів: чотири роки життя в Німеччині, або звідки береться досвід

Листи з університетів: досвід Erasmus Mundus та інші можливості

Як і багато інших київських студентів, я ще з бакалаврату мріяла повчитися за кордоном. Вже з останніх курсів ВНЗ я приділяла досить багато вільного часу підготовці документів на різні грантові програми для навчання на магістратурі в іншій країні (DAAD, Fulbright, CEU Master’s Scholarship, Sheffield Postgraduate Scholarships, та багато інших). Але через деякий час я почала отримувати відмову за відмовою… Впевнена, моя головна помилка полягала в тому, що я намагалася вступити не через любов до знань та моєї університетської дисципліни, а тому що мені був важливий сам факт вступу на магістратуру за кордоном. Адже так робили усі успішні однолітки, і мені хотілось бути на одному рівні з людьми з мого кола спілкування. Але мотивація “щоб як у інших” не щира по відношенню до себе, тому вона не працює.

Все змінилось коли я почала працювати з колегами з Данії та випускниками програми Visby від Шведського Інституту. Від них я дізналась про доволі нову та молоду науку про сталий розвиток, англійською – sustainability. Маючи економічну освіту, дослідницький досвід роботи та шалену зацікавленність до питань екології та екологічного способу життя, в мене з’явилось сильне бажання працювати та будувати кар’єру саме в цій сфері.

У центрі концепції сталого розвитку є взаємозв’язок між усіма формами життя на землі, а ключова теза – відповідальність кожної людини за її вплив на навколишній світ. Якщо спробувати пояснити коротко, я б сказала що це міждисциплінарна наука, яка шукає баланс між економікою, соціологією та екологією. В центрі такого підходу ідея про те, що людина може жити повноцінним життям використовуючи не більше ресурсів ніж необхідно для неї. І хоча цей фах є дуже узагальненим, принципи та ідеї сталого розвитку застосовні в будь-яких індустріях та бізнесі, враховуючи індивідуальну специфіку кожного. Перспектива роботи спеціалістом зі сталого розвитку мені здавалася дуже цікавою та перспективною, але головне – потрібною і важливою для суспільства.

Дуже швидко стало зрозуміло, що мені не вистачає теоретичних знань та практичних навичок для старту в новій професії, тому я вирішила знову спробувати вступити на магістратуру за кордон. Цього разу – осмислено та цілеспрямовано. 

Думаю саме це вирізнило мою заявку з тисячі інших. Маючи релевантну освіту та досвід роботи, я знала які в мене сильні сторони, які прогалини у знаннях, і які результати від навчання мені потрібні для того щоби опанувати новий фах. Все це я детально виклала у мотиваційних листах.

Тут треба наголосити, що ні що не вирізняє вашу заявку так сильно як мотиваційний лист. Варто якісно порефлексувати та провести глибокий самоаналіз перш ніж братися до його написання. Я досить ретельно продумала свою історію і, думаю, мені вдалося пояснити хто я, і з чим саме я зможу працювати та створювати вартість після завершення конкретної програми навчання за кордоном. 

Відправною точкою пошуку моєї магістерської програми стало рішення: “Якщо присвячувати рік або два власного життя навчанню на магістратурі – я хочу навчатись у найкращих”. Відразу на думці стала Швеція, адже це одна з найпрогресивніших країн, яка просуває життя за принципами сталого розвитку. Також в Швеції є університети, які входять в рейтинги найкращіх у світі, а на додаток, вони пропонують якісні програми за напрямом sustainability. Знайшовши стипендію Visby, та дослідивши сайт з магістерськими програмами, які покриває стипендія я вирішила, що це – “моє” і варто спробувати. 

Обираючи програму я зважувала багато факторів. Як суто внутрішніх, от як: університет, кількість кредитів та зміст програми, так і зовнішніх, таких як: оточення, місцевість та культура. Моя програма називається Strategic Leadership towards Sustainability, вона позиціонується як міжнаціональна та збирає кожного року понад 50 учнів приблизно з 30 країн. Це люди різного походження, за віком від 21 до 40+, за фахом від економістів та інженерів до лікарів та художників. Зрозуміло, що в такому оточенні я мала змогу навчатися не лише від викладачів, але й від моїх одногрупників. 

Також я враховувала місцевість, оскільки маленьке місто на лоні природи (Карлскруна розташована на архіпелазі) створює кращу атмосферу для навчання ніж великий мегаполіс. 

Перевага вивчення сталого розвитку у Швеції полягає в тому, що ви одразу можете її відчути і в повсякденному житті. Наприклад, ви стаєте частиною системи де люди прагнуть до балансу між роботою та особистим життям (work-life balance), довіряють урядовим установам, використовують велосипеди замість машин, сортують відходи тощо. Сталий спосіб життя є культурною особливістю шведів, тому я мала можливість вчитись не тільки теоретично в університеті, але й практично, інтегруючись в шведське суспільство. 

По завершенню навчання, я зробила висновок, що такий комплексний підхід врахування академічних та біля-академічних факторів сприяв тому, що я змогла отримати максимум користі від одного року навчання. 

 

Підготовку до вступу я сприйняла не менш серйозно аніж вибір програми, і думаю це також дозволило вирізнити мою заявку серед більш ніж двох тисяч інших. Планувати вступ я почала наприкінці жовтня. На платформі Rizzoma створила собі список документів і справ, про які потрібно було подбати для підготовки заявки в університет та для отримання стипендії. Також, керуючись методом планування від зворотного (backcasting), в (backcasting) ястворила календар з дедлайнами на кожен документ (мотиваційний лист, резюме, сертифікат з англійської, і т.д.). Ну, а далі просто діяла за планом та отримала стипендію! 

Більш детально про мою історію вступу та поради про отримання стипендії можна дізнатись у подкасті Барахолка Стокгольм. Ми з подругою запустили цей подкаст  для того щоб зробити шлях людей зацікавлених у навчанні/стажуванні за кордоном легшим та, можливо, трохи веселішим. Ви можете слідкувати за новими випусками подкасту в телеграмі, де ми також плануємо ділитися цікавими знахідками зі сфери сталого розвитку та корисними порадами про життя та навчання в Швеції.

Якщо ви теж хочете отримати стипендію Visby, то набір на програми навчання 2020-2021 триває до 15-го січня 2020 року, і в другому епізоді подкасту можна дізнатись кілька дієвих лайфхаків щодо її отримання. 

А у разі коли у вас є питання про Швецію, навчання за кордоном, сталий розвиток або ви просто хочете написати hejhej, то мене можна знайти у Facebook та LinkedIn.

---

Треба швидко написати успішний мотиваційний лист ВЖЕ на сьогодні? Ось тримай 3 короткі відеолекції про 3 різних приклади мотиваційних есе, автор яких отримала стипендію та участь у бажаній освітній програмі. На курс піде +- година часу.

Потрібна повна підтримка для вступу чи пошуку програми за кордоном від А до Я? Консультації, допомога, дієві інструменти? Чекаємо в онлайн-спільноті «UniStudy Community”.

Більше безкоштовних актуальних порад та секретів шукай в рубриці КОРИСНЕ.

А щоб не пропустити жодного дедлайну програми, скачай Календар освітніх можливостей 2020.  Відкриємо секрет: він «вічний», тобто більшість програм повторюється із року в рік.