Листи з університетів: чотири роки життя в Німеччині, або звідки береться досвід

Усім hallo ?

Мене звати Христина, і я нині розкажу вам про свій досвід навчання в Німеччині – від А до Я. За чотири роки життя тут я уже з’їла зуби на справах навчання і не тільки, тому що мені вдалося:

  • зробити волонтерський рік,
  • повчитися на аусбільдунгу на повному часі,
  • повчитися на аусбільдунгу з роботою,
  • жити у сім’ї і проводити вечори і вихідні з дітьми,
  • успішно пройти робочі інтерв’ю на повний робочий час,
  • працювати на частковій студентській зайнятості,
  • зараз закінчую другу магістерську програму,
  • і за цей час мені вдалося знятися у топ-німецьких серіалах, котрі виходять у prime-time.

Вам цікаво почути мій досвід?

Почну спочатку. Я подала одну аплікацію в Німеччину – на волонтерську програму EVS, котру якраз знайшла саме тут, на платформі UniStudy кілька років тому. До того я уже була кілька разів на короткочасних програмах у Німеччині і теж у приватних поїздках. Але ніколи не вчила німецьку мову в Україні. І коли в серпні моя програма розпочалася – а це був дитячий проект у Ляйпцігу (східна частина Німеччини), я не знала жодного слова, хоча програма була тільки німецькою.

Волонтерська програма тривала рік, я вчила мову, відвідала чимало тренінгів і воркшопів, і вже наприкінці волонтерського року у мене взяли інтерв’ю для німецького телебачення. Тобто, події розгорталися інтенсивно.

Це може здатися дивним, але я ніколи не планувала жити в Німеччині. Ніколи не вчила мову, хоча двічі була записана на курс німецької – і в школі, і в університеті. Інтенсив відбувся у Ляйпцігу, разом із сильним саксонським акцентом.

Коли проект закінчився, то з-поміж опцій була повногодинна праця, котру мені запропонували у компанії, що займалася торгівлею зі Східною Європою і мої знання української, російської, польської, англійської і німецької стали для них джек-потом. Я провела в компанії декілька днів, але робота була нецікавою. Тому мені довелося відхилити пропозицію.

Тоді я задзвонила другові і кажу: поїхали велосипедами, я куплю кілька сумок, щоби пакувати речі додому. Але того дня йому не вийшло. А наступного дня у садочку, де я волонтерила, мені запропонували зробити на їхній базі Ausbildung. Що це означає ?

Ausbildung – що це?

Це навчальна програма, яка може бути двох типів – суто теоретичне навчання, яке триває загалом три роки, або ж навчання і робота, коли паралельно з навчанням відбувається праця, яка теж оплачується. Я прийняла пропозицію зробити навчання.

Так мені вдалося закінчити рік аусбільдунгу, при тому за один і той самий рік повчитися у двох різних школах. Одна з опцій – на аусбільдунгу, котрий пропонував роботу і навчання. Я працювала, і вчилася німецькою мовою – відразу після року життя в Німеччині. Хоча кажу відверто, це був не найлегший рік для мене.

Тоді мені вийшло закінчити навчальний рік, отримати сертифікат про закінчення разом з рекомендаціями. А поза тим, я працювала на частковій зайнятості у організації, де робила волонтерський проект і отримувала досвід праці з дітьми.

Паралельно я подавалася на магістерські програми

Друзі порадили мені один із університетів у Будапешті. Туди зарахували усіх моїх знайомих. І я чомусь була певна, що теж пройду, ну принаймні на одну з трьох магістерських програм. Оформлювала документи, заповнювала анкети, перекладала і вичитувала їх із носіями мови. План був “безпрограшний”, як тоді мені здалося. І уявіть моє здивування, коли протягом одного тижня я отримала три відмови на кожну з програм! Це було більш, ніж неочікувано.

Не дивно, що коли мова заходила за аплікації на німецькі магістерські програми, мій скептицизм був повнометражним. Тобто, якщо університет, чий рейтинг далеко від німецьких, прислав три відмови на мій “вичитаний і відполірований” пакет документів, які тоді шанси на престижні німецькі виші, питав голос логіки зсередини?

Але пакет документів був готовий. Залишалося допрацювати кілька нюансів (бо вимоги навіть на подібні програми все одно варіюються) і відправити документи. Я не ставила ніяких ставок, що аплікації будуть успішними. Вибрала три програми у трьох університетах Німеччини. Подавала документи згідно з дедлайнами – раніше дедлайн, раніше відправляти аплікації.

При подачі з’ясовувалися нюанси: щодо мовних тестів, нотаріальних завірень, свідоцтва про закінчення школи та інші. На одну з програм я перекладала документи самостійно, а мій знайомий німець “конвертовував” документ у німецьку систему цінностей – тому що для німців незрозуміло, наприклад, що таке “золота медаль” по закінченню школи. “Це що, спортивний забіг?”, можуть запитати вас ?

Боннський університет

Документи було подано на дві із трьох обраних програм і майже готовий пакет на третю програму, але вже тоді мені прийшло запрошення із університету, де я, власне, зараз навчаюся. Студентами Боннського університету були Ф. Ніцше, К. Маркс і Папа Бенедикт XVI, а за підсумками цього року Боннський університет отримав звання “University of Excellence” – це означає, що він є одним із кращих вишів країни. Так, наприклад, минулого року за даними Academic Ranking of World Universities Боннський університет був на 70-му місці за всесвітнім рейтингом. Взагалі я навіть не помітила, як втілилася моя давня мрія – вчитися в університеті, що входить до топ-100 кращих у світі.

Поки у мене не було стипендії, я дізналася про шляхи навчання в університеті без стипендії, якщо немає додаткових 9 тисяч євро (щоб покласти на закритий рахунок у німецькому банку). І виявляється тут є цікаві можливості.

З-поміж можливих робіт і праць, найцікавіше було зніматися у німецьких серіалах. Тепер, коли я уже розумію більше цей процес, все вдається доволі просто, але цей досвід мені майже коштував круглу суму євро, коли я підписала “фальшивий контакт”, через що потім з`ясовувала ситуацію із адвокатом.

Насамкінець скажу, що про різні формати навчання, завірення документів, стипендії і німецький побут мені є що розповісти. Бо цей досвід і справді безцінний.

Тому якщо у вас будуть запитання щодо життя українців у Німеччині – університет, аусбільдунг, волонтерство, робота чи зйомки у серіалах – пишіть, питайте, буду рада вийти на зв`язок. А якщо вам потрібна допомога з перекладом документів чи текстів, або консультація щодо життя в Німеччині – запрошую писати на Accent Words чи мені відразу в дайрект (ось тут більше моїх контактів – fb, gmail, insta). Я із задоволенням поділюся своїм набутим досвідом життя у Німеччині, який – як ви напевне пересвідчилися – повний варіацій ? – від Ляйпцігу і до Бонну, від волонтерства і до зйомок на німецькому телебаченні.
Успіхів вам і всіх гараздів, де б ви не були!

Написано з любов`ю,

Христина

* * *

Більше історій читайте тут:

Листи з університетів: Як і чому я отримала стипендію Visby

Листи з університетів: Таллінн, Естонія

Листи з університетів: Христина Хома

Листи з університетів: досвід Erasmus Mundus та інші можливості

Вам також має сподобатись...

3 коментарі

  1. Марина :

    Як людина, котра провчилася саме в тому німецькому університеті в Будапешті два роки, можу сказати, що він крутіший, ніж деяки німецькі університети. 🙂 І також має титул University of Excellence 🙂

  1. 24 Вересня, 2021

    […] Листи з університетів: чотири роки в Німеччині, або зві… […]

  2. 25 Грудня, 2021

    […] Листи з університетів: чотири роки в Німеччині, або зві… […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.