Стежками предків: як дослідити своє коріння в Естонії

Моє дослідження Естонії розпочалося влітку 2021 року: 30 учасників обміну, понад десяток міст та об’єктів культурної спадщини. Протягом багатьох століть Естонія стояла на межі Сходу та Заходу Європи. Таке розташування визначило цілісний образ національної культури. Переплетення естонської, фінської та російської – як основних культур, позначилося на архітектурі та спадщині тутешніх місць. Незважаючи на безліч віянь, естонці все ж таки зберегли свій традиційний спосіб життя та світогляд. Особливо вражає турбота про довкілля та дбайливе ставлення до особистого простору.

* * *

* * *

Під час поїздки наша група повністю поринула у місцеве життя різних регіонів країни, щоб краще зрозуміти самих себе. Ми побачили автентичні пам’ятки естонської культури та мистецтва: стародавні вітряки острова Саарема, яскраві виступи ансамблів традиційних танців у Курессаарі, самобутні пісні народу сету в Обініці, строкаті багатобарвні спідниці у вертикальну смужку на острові Кіхну та багато іншого.

Поїздка стала можливою завдяки освітній програмі “Back to Our Roots”, яка реалізується вже понад 7 років естонською організацією Seiklejate Vennaskond (у перекладі означає братство шукачів пригод). Мета поїздки – знайомство молоді з усього світу, що має естонське коріння, з культурою, традиціями, історією та сучасним життям Естонії. За ці 12 днів ми побачили практично всю Естонію: найзначніші місця, культурну та історичну спадщину, сфери мистецтва, IT, спорту, освіти, кулінарії, екології.

* * *

Організація проекту була на дуже високому професійному рівні, за що хочу висловити подяку організаторам, зокрема, Eleri, Heleri та Kristi. Дякуємо всім учасникам за креатив, дружню та позитивну атмосферу на проекті, та цей незабутній досвід.

* * *

ДОЗВІЛЛЯ І ПРОВОДЖЕННЯ ЧАСУ

Відразу на що звертаєш увагу з вікна літака – це приголомшлива природа та багато зелені в Естонії. Близько половини усієї площі країни вкрито лісами. У лісах мешкають лисиці, вовки, ведмеді, рисі, зайці та олені, понад 380 видів птахів. Природа – одна із головних національних цінностей у Естонії.

Завдяки своєму природньому багатству та чистому повітрю, тут добре розвинений піший туризм. Стежки пролягають через національні парки, ліси, каньйони, болота та морське узбережжя. Під час походу можна спостерігати за унікальними рослинами та деревами. Цікаво, що за допомогою спеціального додатка RMK можна знайти інформаційні пункти по всій Естонії, де обладнані криті місця для розведення багаття та зони відпочинку.

Також, в Естонії досить популярні сплави на каное, каяку чи човні вздовж річки. Подорож зазвичай проходить через навколишні ліси, піщані річкові долини, потаємні болота, інколи ж навіть через двори будинків.

Серед іншого, в Естонії приємно збиратися біля вогнища та відвідувати сауну. До речі, традицію прийому лазні по-чорному у Вирусському повіті Естонії включено до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.

– Туристична стежка Селісоо, на болоті Селі. Ми йшли водною гладдю озер і болотяних стежок, насолоджуючись тишею цієї місцевості. Приємним завершенням маршруту став ланч, який ми приготували напередодні поїздки та взяли із собою.

– У ландшафтному заповіднику Онтіка ми дослідили пішу стежку, яка має вихід до пляжу Фінської затоки. Незважаючи на те, що протяжність стежки усього 1,5 км, тут досить багато підйомів й спусків. Особливо вразило завершення маршруту – водоспад Валасте (Онтіка), найвищий у Прибалтиці (висота 30 м). Аби до нього піднятися, ми подолали безліч сходів від пляжу. На висоті 25 м обладнано оглядовий майданчик, панорама з висоти перехоплює дух. Водоспад був створений штучною протокою для відведення надлишків води з полів.

– Хайкінг у Хярма Мяєміні. Групами ми прямували до невисоких, але дуже мальовничих скель. Ми йшли вздовж річки Піузи й обривів могутніх дерев. Навколо дивувало те, що в цій місцевості росте велика кількість їстівних грибів.

– Туристична стежка на острові Сааремаа прокладена через найбільше болото – Койгі (площа 2371 га). Ми поділилися на групи, кожна мала завдання знайти максимально велику кількість рослин і птахів. Наприкінці нашого походу визначили переможця у цьому невеликому змаганні. Протяжність маршруту всього 5 км, але здається, що тут можна провести вічність, насолоджуючись околицями.

– Сплав на каное річкою Ахья. Нам доводилося долати безліч перешкод, маневрувати, ухилятися від гілок дерев, сповільнюватись та прискорюватись. Маршрут довжиною 10 км ми пройшли за 2,5 години, роблячи селфі на тлі барвистих видів.

До речі, естонська компанія “Tahe Outdoors” є одним із найбільших у світі виробників каяків, каное та обладнання для веслування.

– До національного парку Вілсанді, на острові Саарема, ми вирушили на пошуки морських тюленів. Ми їхали в гавань на відкритій вантажівці по вибоїстій дорозі, а потім плили на човні, розрізаючи хвилі. Морські тюлені – найбільші морські ссавці Балтійського моря, їхня вага сягає 300 кг. Нам пощастило побачити не лише тюленів, а й різноманітних птахів різного забарвлення.

– Ми взяли участь у майстер-класах творчої майстерні Maarja Magdaleena Gild у Пярну. Власноруч ми створювали у традиційному естонському стилі підвиски з кольорових ниток, ланцюжки на шию зі скла, а також спробували майстерність виготовлення килима.

– У нас був майстер-клас із учителем фольклорних естонських народних танців. Нам так сподобалося, що танці тривали всю ніч.

– Мовні уроки від учасників проекту, які володіють естонською мовою. Ми освоїли ключові фрази для повсякденного життя (замовлення їжі у закладах харчування, пошук визначних пам’яток у місті, купівля їжі на місцевому ринку).

Цікаво, що в естонській мові немає роду (ні іменників, ні займенників, ні дієслів) і немає майбутнього часу. Замість нього використовують теперішній час або слово “починати”. А взагалі, в Естонії немає мовного бар’єру, тому що місцеві жителі володіють англійською мовою на високому рівні.

Крім того, ми грали в естонські ігри та вчили естонські пісні. Наприклад, вписували відсутні слова у традиційну фольклорну пісню “Kauges külas”.

– Спільне приготування естонських страв. В групах ми готували традиційний естонський сніданок, обід та вечерю. На сніданок – гречка та вівсянка, сир, шпроти. На обід була тушкована капуста та картопляний салат із буряків. На вечерю – м’ясні пироги.

– На узбережжі Пярну (літня столиця Естонії) ми займалися йогою. Ранковий світанок, широкий пляж та легкий морський бриз сприяли уроку, медитації та максимальному розслабленню.

* * *

КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА

Різностороння культурна спадщина Естонії відзначена списком скарбів ЮНЕСКО: від старовинних пісень, весільних та банних звичаїв до столичної архітектури. В Естонії дбайливо шанують народну культуру та традиції.

– На острові Кіхну ми відчули себе частиною дружньої громади. Населення острова невелике, близько 700 мешканців. Культурна спадщина Кіхну – одяг, мовна музика та ремесла, внесені до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

В музеї Кіхну ми дізналися більше про традиції острова, історію сільського господарства, весільні церемонії. Донині на Кіхну зберігся стародавній уклад: тут можна зустріти жінку в традиційній спідниці, почути місцеву кіхнуську мову та пісні. Жінки тчуть місцеву шерсть на традиційних верстатах, в’яжуть рукавиці, панчохи, спідниці та кофти, часто яскраві, у барвисті смужки, прикрашені вишивкою.

Невід’ємна частина повсякденного життя остров’ян – танці та гра на музичних інструментах. Місцеві мешканці запросили нас на музичний вечір, де ми повністю відчули колорит острівного життя.

– Сетумаа – історична сфера проживання народу сету (фінно-угорський народ), що проживають на кордоні між Південним Сходом Естонії та в Псковській області Росії. Етнічна та мовна меншість сповідують православ’я і у своїй культурі поєднують давньоестонські риси зі східнослов’янськими елементами (одяг, житло, обрядовість, народний календар, музика, фольклор та ін.).

Ми відвідали Музей провінції Обініца. Крім того, ми не лише побачили національний одяг сету й предмети ручної роботи сетуських майстринь, а й познайомилися ближче з пісенними традиціями. Сету здавна славляться своїм вокальним мистецтвом (багатоголосний спів). Самі сету вважають спів природним та повсякденним способом висловлювати свої думки та емоції, зберігати спогади та передавати їх наступним поколінням. Всі разом ми співали пісні та танцювали традиційні танці.

– Єпископський замок Вастселійна знаходиться поблизу кордонів із Латвією та Росією. Замок входить до списку 21 унікального об’єкта в Південній Естонії, кожен із яких відзначений жовтою рамкою National Geographic.

У середні віки замок прославився завдяки чудодійному хресту, що зберігався в каплиці, це приваблювало багато паломників. Ми відвідали музей замку, де приміряли лицарські обладунки та потрапили до карцеру. Також ми забралися на замкову вежу, звідки відкривається дивовижна панорама цієї місцевості й святий хрест.

– На острові Сааремаа час тече неквапливо, у місцевих жителів свій острівний крій одягу, архітектура, діалект. Типовий будинок тут – це дах, вкритий очеретом та кам’яні огорожі. Культурна спадщина та символ острова – вітряки. В одному із таких зараз обладнано готель, де ми жили.

На центральній площі острова, Курессааре, у певні дні проходять безкоштовні вистави музичних ансамблів. Нам пощастило застати традиційні танці молодих колективів.

* * *

УНІКАЛЬНІ МІСЦЯ

Незважаючи на свою невелику площу (45227 км2), Естонія може запропонувати мандрівникові і озера, і пляжний відпочинок, і тишу острівного життя, де можна відчути неквапливу, стабільну і комфортну атмосферу. Завдяки невеликим відстаням, по країні зручно та швидко можна пересуватися.

А ще в Естонії понад 2000 островів. Хоча в основному численні острови Естонії не заселені, це єдина з країн Балтії, що має острівну культуру з глибоким коріння. Острови Естонії переважно сільські, деякі з них зберігають сліди місцевих вікінгів, традиційної та середньовічної культури.

Цікаво, як сьогодні в Естонії переплітаються скандинавський мінімалізм та передові технології із пострадянським минулим та європейським модерном.

– Острів Саарема – найбільший острів Естонії, з населенням близько 40 тис. осіб. Острів здавна був найбагатшою землею Естонії та базою естонських піратів.

Саарема – екологічно чисте місце. Тут мешкають рідкісні птахи, на дорогах ми бачили оленів, а у прибережних водах мешкає багато морських тюленів. У навколишніх луках ростуть дикі орхідеї, ялівець та глід. Природа гармонійно поєднується з історичною архітектурою: всюди зустрічаються середньовічні церкви, села та мальовничі вітряки.

Столиця острова та єдине місто на острові – Курессааре. Його головна пам’ятка – Курессаареський єпископський Замок, фортеця якого єдина, що цілком збереглася в Прибалтиці. Тут одразу потрапляєш у далеке минуле острова та історію його мешканців через історичні виставки.

– У 18 км від Курессааре, у лісі біля села Каалі, знаходиться Кратер, що утворився внаслідок падіння метеорита близько 3 тисяч. років тому. За чисельністю кратерів від падіння метеоритів Естонія знаходиться на першому місці у світі.

Ми спустилися до нефритово- смарагдового озера, що має майже ідеально круглу форму, і прогулялися територією.

– Піщані печери Піуза – штучні мінеральні печери, найбільше місце у Східній Європі, де зимують кажани. На території раніше видобували кварцовий пісок, який використовувався на підприємствах із виробництва скла. Після припинення промислових робіт, печери заселили тисячі кажанів.

Зараз ця територія має статус заповідника. Ми спустилися в підземні галереї та побачили піщані колони й куполоподібні стелі.

– Естонський музей-шахта Кохтла, діяв до 2001 року. Раніше тут видобували горючий сланець, найважливіший рудний ресурс Естонії. Сортування пального каменю проводилося вручну, без техніки. Чоловіки працювали переважно під землею, жінки – на сортувальній вежі. Шахта відрізнялася від інших тим, що сланець у ній видобували одночасно і на поверхні, і під землею.

Нині на території працює музей. Для спуску під землю нам необхідно було вдягнути шахтарську каску та куртку. Тунелі шахти розташовані на глибині 8 м від землі. Під землею наш гід продемонстрував різні обладнання й технології для гірничої справи. Також ми прокотилися на підземному поїзді: такий самий поїзд колись розвозив гірників на робочі місця. А в підземній їдальні ми куштували шахтарський обід – український борщ.

– Чудське озеро – найбільше транскордонне озеро у Європі, знаходиться з одного боку біля Естонії, з іншого – Росії. Ми жили на базі відпочинку, поблизу озера: гарна природа та мальовничі краєвиди на озеро з пляжу зачаровують. Берег озера з піщаними дюнами, косами та мілинами нагадує море. 

– Місто Сілламяе – колись промислове місто, де знаходився центр видобутку та переробки уранової руди. Сьогодні місто цінується як літній курорт, завдяки своєму розташуванню на березі Фінської затоки. Ми побачили повоєнну архітектуру будівель епохи сталінізму, пройшлися вздовж класичних алей та навіть зазирнули до одного з радянських гастрономів.

– Заповідник парку Ору в Тойлі. Парк розташований навколо літнього палацу і належав першому президенту Естонії, Костянтину Пятсу. Під час Другої світової війни палац було повністю зруйновано. Проте парк відновили. Сьогодні тут росте понад 250 видів різних рослин. Ми прогулялися вздовж зелених алей, побачили фонтани та альтанку «Ластівчине гніздо», а також насолодилися мальовничими ландшафтами.

* * *

ОСВІТНИЙ АСПЕКТ

Освітній аспект Естонії ґрунтується на знаннях та інноваціях, а також вільному доступі до інформації. Під час нашого перебування ми відвідали різноманітні освітні заклади (музеї, наукові центри, коворкінги, ВНЗ та інше).

– Ми відвідали найбільший музей Естонії – Естонський національний музей (ERM) у Тарту, присвячений фольклору та етнографії. Музей знаходиться на березі озера, на місці колишнього радянського військового аеродрому. Тут ми познайомилися з повною колекцією традиційних естонських національних костюмів та ремісничих виробів (від килимів ручної роботи до лляних скатертин). Вразила велика кількість мультимедійного контенту.

Поруч з ERM розташований Перевернутий будинок (все догори ногами), Tagurpidi Maja, куди ми вирушили після музею.

– Дізнатися більше про технології, живу природу, медицину та математику ми змогли в науково-розважальному центрі АХХАА в Тарту. Сподобалося, що більшість експонатів можна торкнутися, відчути й спробувати. Так, ми проїхалися велосипедом на підвісному канаті, зробили напис на водному принтері, потрапили в дзеркальний лабіринт та багато іншого.

– Відвідування Парламенту Рійгікогу у Таллінні. Цікаво, що парламент Естонії засідає у приміщеннях замку Тоомпеа, він стоїть на Вишгороді навпроти православного кафедрального собору Олександра Невського.

– У Музеї окупацій та свободи в Таллінні (Vabamu) ми вивчали історію Естонії з 1940 до 1991 року. Тут представлено велику колекцію документів, фотографій та експозицій, що розповідають, як естонці боролися за свою незалежність. У музеї є справжні тюремні двері, військова уніформа, все доповнюється 30-хвилинними відео-оповіданнями. У музеї також поновлено інтер’єр квартири естонської родини.

Щоб дізнатися краще про історію Естонії, для нас була організована ніч кіно та перегляд фільму “Seltsimees laps”/”The Little Comrade” у Музеї. Після кіноперегляду ми ділилися історіями своїх предків та презентували частування зі своїх країн.

– Е-Еstonia showroom – інноваційний центр, призначений для використання електронної системи державного управління. Ми дізналися, як діджиталізація принесла користь жителям Естонії, а також підвищила їхню здатність брати участь у державних процесах.

Естонія – одна з перших країн у світі, що побудувала повноцінну електронну інфраструктуру та стала лідером в IT-сфері. У 15 років громадяни отримують ID-картку (посвідчення особи), яке одночасно є паспортом, водійськими правами, засобом підпису документів та голосування. Крім того, в країні є сотні цифрових сервісів, завдяки яким можна за лічені хвилини запустити стартап або заповнити податкову декларацію.

– Вищі навчальні заклади. Ми відвідали два Таллінські університети: TalTech, Таллінський технологічний університет (провідний технічний та інженерний університет країни) та EKA, Естонська академія мистецтв (вища освіта в галузі архітектури, образотворчого мистецтва, художньої культури та дизайну). Ми дізналися про доступні освітні можливості та побачили, яке університетське життя в Естонії.

Також ми відвідали Пярнуський коледж Тартуського університету, де є програма проектування та управління послугами Wellness та Spa.

* * *

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ

Під час проекту ми обмінювалися досвідом, історіями своїх предків і дізнавалися більше про культурне, освітнє та повсякденне життя в Естонії. Важливим елементом обміну була спільна робота над проектами, спрямованими на розвиток інтересу до Естонії та її цифрової культури. За допомогою методу роботи World Cafе (живе обговорення питання у групах) ми шукали вирішення проблем, з якими стикається молодь естонського походження.

В результаті ми створили такі проекти: 1) сторінка в Instagram (@youngeesti), яка допоможе адаптуватися в Естонії, перейнятися культурою та мовою; 2) серія відеороликів у Tiktok (@estonianroots, @estplained) про молодь та подорожі Естонією; 3) playlist різних жанрів естонської музики; та ще багато іншого.

P.S.

З кожним днем ​​ми ставали все більш пов’язаними з Естонією, пізнавали її глибше, поринаючи в місцевий колорит і спосіб життя, по суті, ми поверталися до свого коріння. Щільність населення в Естонії чи не найнижча в Європі, що дозволило нам поринути в тишу тутешньої природи, насолодитися красою пустельних пляжів та містикою болотяних стежок, надихатися чистим свіжим повітрям і знайти тут себе.

Головний скарб Естонії – це люди, яких ми зустрічали своєму шляху. Це люди, які подарували нам своє тепло та гостинність, увагу та привітність. Люди, завдяки яким ми відчули справжню самобутність цієї землі та приналежність до свого коріння

Статтю підготувала Сана Лісова – журналістка, дослідниця, громадська діячка

*У статті використано спільні фотографії учасників проекту