Подорожувати = вчитися = розвиватися

Я завжди любила подорожувати.

Навіть не так – коли розмова заходила про подорожі, я говорила, що люблю подорожувати “зі смислом”. Мандрівка тоді була для мене найцікавішою, коли була упакована в обгортку тренінга / школи / конференції. Так би мовити, світ побачити і себе показати.

Власне, я й зараз доволі часто продовжую вибиратися на чергові програми, і цьому не заважає робота в університеті… а часом навіть допомагає. А все почалося ще у 2009 році, коли я вперше взяла участь у програмі за кордоном – у “Study Tours to Poland”. І пішло- поїхало)) За певний час я вже доволі непогано розбиралася в нюансах освітніх програм і намагалася використовувати свій потенціал на повну)). А розбиратися дійсно було в чому. Де знайти цікаву програму? Де взяти фінансування на подорож? Що потрібно для того, щоб отримати грант? Як грамотно оформити заявку?

Увесь цей досвід вклався у певні думки, такі собі підсумки, які я привозила з кожної подорожі нарівні з сувенірами, шоколадками і мапами європейських міст.

1. Не бійтеся починати.

Зробити перший крок завжди важко, особливо якщо цей перший крок – в абсолютно незнайоме іншомовне середовище. Пройде певний час, перш ніж ти почнеш отримувати насолоду від самотньої прогулянки маленьким шведським містечком, спілкуванням-експромтом з польською бабусею, яка не знає англійської, автостопом в Нідерландах:) У таких самостійних подорожах бувають і нічні блукання-спроби знайти потрібну адресу, і нерозуміння правил, які призводять до не дуже приємного спілкування з полісменами, і шокуючі моменти міжкультурного непорозуміння. Зате чого коштують привезені додому розповіді про пригоди і думка “я це зробив, і досить-таки непогано!”.

2. Вчіть англійську.

Пункт, який логічно витікає з попереднього: чим краще знаєш іноземну мову (найчастіше це англійська), тим більше отримуєш задоволення від подорожі і користі від освітньої програми. Звісно, для участі к молодіжному обміні або тренінгу ніхто не вимагатиме від вас сертифікат TOEFL, але погодьтеся, навіщо тоді брати в них участь?

3. Подавайтеся на ті програми, які вам дійсно цікаві.

Звісно, я сама прихильниця “наукового туризму”, але приїхати на проект і нудьгувати – небагато важить. Із цим пунктом тісно пов’язаний наступний:

4. Якщо програма викликає у вас сумніви стосовно якості проекту, компетенцій організаторів, – краще обрати щось інше.

Авжеж, кожен проект – це свого роду лотерея. Але дуже часто поганий проект можна ідентифікувати на початку подання заявки. Під “поганим проектом” я розумію недобрососвісність організаторів, непродуманість програми, некомпетентність тренерів. Уважно продивіться розклад події. До речі, наявність розкладу проекту або принаймні надзвичайно детальний опис, на мою думку, вже запорука якості такої програми. Якщо мова йде про щорічні проекти (літні школи, тренінгові програми, студентські фестивалі), є сенс знайти минулорічних учасників і поставити їм всі питання. Якщо це тренінговий курс або молодіжний обмін в рамках програми Еразмус +, можна знайти сайт приймаючої організації, попередні проекти і ознайомитися з їхніми темами та відгуками учасників.

5. Під час складання документів опишіть ваш досвід якнайдетальніше, нічого не випускаючи з уваги.

Дуже часто люди, які бажають подати документи на програму, вважають, що не є підходящими кандидатами через брак досвіду. Але якщо порозпитувати – то виявляється, що за плечима в них і досвід участі в студентському самоврядуванні, і волонтерство… Ще одна поширена помилка – людина часто не описує в мотиваційному листі / CV той досвід, який міг би вплинути позитивно на розгляд її кандидатури. Тож не забувайте такі деталі, не соромтеся себе хвалити і намагайтеся подати свій наявний досвід саме в тому аспекті, який вимагається програмою.

6. Якщо хочете, щоб вас обрали, – якомога відповідальніше поставтеся до складання документів

Особливо це стосується академічних програм: стипендійної підтримки для навчання в магістратурі, літніх шкіл тощо. На початковому етапі ознайомлення з документами аплікантів відбіркова комісія відкидає ті, які не відповідають формальним критеріям – неповні пакети документів, неправильно оформлені листи від рекомендодавців, оцінки з диплому, неправильно переведені і систему GPA… Сюди ж належить і порада ретельно вичитати всі свої документи, і обов’язково мотиваційний лист, щоб уникнути прикрих помилок. І логічно випливає наступна порада:

7. Поважайте дедлайн.

Просто надішліть документи вчасно:)

8. Спілкуйтеся з людьми

Участь у міжнародній програмі – чудова нагода прокачати не лише свої мовні навички, але й вміння зав’язувати контакти та презентувати себе. Тому обов’язково беріть участь у дискусіях, розповідайте про свою країну, організовуйте вечірки та екскурсії – і надзвичайні враження від поїздки вам забезпечені.

9.Пробуйте нове.

Слово “нове” тут має багато значень: це і, знову ж таки, спілкування з іноземцями, і нова культура, і нові спеціальності. Не обов’язково обмежуватися виключно своєю університетською спеціалізацією. Беріть участь у суміжних програмах, розширюйте сферу своїх зацікавлень. Врешті-решт, це допоможе вам поглянути на ваш досвід з висоти і набути нових навичок.

А які є у вас корисні поради чи висновки з вашого досвіду участі в освітніх програмах за кордоном? Діліться в коментарях:)

І хочу поділитися новиною – невдовзі стартує черговий набір на онлайн-курс від UniStudy, під час якого будемо розбирати всі нюанси подачі заяв на міжнародні грантові програми. Так що скоро у вас буде можливість отримати власний досвід у подачі документів та участі в освітній програмі. Долучайтеся!:)

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.